Пн-Пт 8:00-20:00
Субота 9:00-17:00

Програма «Донація яйцеклітин»

Донорство яйцеклітини використовується у випадках, коли яєчники не продукують власних яйцеклітин (порушення функцій, пороки розвитку, передчасне виснаження функцій яєчників, менопауза), а також у випадках повторних невдалих спроб штучного запліднення при поганій якості ембріонів. Донорство яйцеклітин застосовується також при ризику перенесення спадкових хвороб.

Хто може бути донором?

За рекомендаціями ASRM (Американське товариство репродуктивної медицини) і ESHRE (Європейське товариство репродукції людини і ембріології), донор повинен бути у віці до 35 років і володіти хорошим фізичним і психічним здоров'ям.

Ми не використовуємо донорів, у яких:

  • в анамнезі є ракові клітини
  • серцево-судинні захворювання
  • ниркові захворювання
  • спадкові хвороби і захворювання
  • захворювання, які переносяться статевим шляхом
  • захворювання, пов'язані з розладом психіки
  • залежність від алкоголю
  • залежність від наркотиків

Програма донорства яйцеклітин абсолютно анонімна. Сім'я, яка використовує донорські яйцеклітини, не може бачити фотографії донора, а лише інформується про наступні параметри: зріст, вага, колір волосся і очей, національність, освіта, наявність сім'ї і дітей, група крові та резус-фактор.

Вік реципієнта (жінки, для якої використовуються донорські яйцеклітини) бажаний до 50-и років. Ніякої інформації про реципієнта донору не надається. Жінка-реципієнт повинна бути обстежена терапевтом. Необхідно надати висновок лікаря про відсутність протипоказань для вагітності і пологів.
Ефективність перенесення ембріонів в групі пацієнтів з донорськими яйцеклітинами дещо навіть перевищує ефективність в групі пацієнтів зі звичайною IVF-програмою, доходячи до 50-60% на цикл.

Показання для проведення in-vitro з використанням донорських яйцеклітин:

  1. Відсутність яйцеклітин, обумовлена ​​природною менопаузою, синдромом передчасного виснаження яєчників, станом після видалення придатків матки, рентгенотерапії або хіміотерапії, аномаліями розвитку (синдром Шерешевського-Тернера, дисгенезія гонад та ін.);
  2. Наявність гена з мутацією в яйцеклітинах у жінок зі спадковими захворюваннями, пов'язані зі статтю (міодистрофія Дюшенна, Х-зчеплений іхтіоз та ін.);
  3. Невдалі повторні спроби in-vitro при недостатній відповіді яєчників на індукцію суперовуляції, неодноразовому отриманні ембріонів низької якості, перенесення яких не призводить до настання вагітності.

Протипоказання - такі ж, як і при проведенні процедури in-vitro.

Обсяг обстеження донорів яйцеклітин:

  1. Група крові і резус-фактор.
  2. Висновок психіатра (одноразово).
  3. Гінекологічне обстеження (перед кожною спробою ЕКЗ).
  4. Флюорографія (дійсна 1 рік).
  5. Аналіз крові на ВІЛ, RW, на наявність маркерів гепатиту В, С (дійсний 3 місяці).
  6. Визначення Ig G і M до токсоплазми, краснухи, цитомегаловірусу, вірусу герпесу (дійсне 12 місяців).
  7. Мазок на ступінь чистоти (дійсний 2 тижні).
  8. Бактеріологічне дослідження матеріалу цервікального каналу:
    • хламідії
    • мікоплазма
    • уреоплазма
    • трихомонада
    • кандіда
    • гонорея (12 місяців дійсно).
  9. Мазок на онкоцитологию з шийки матки (12 місяців дійсний).
  10. Дослідження каріотипу.
  11. Молекулярно-генетичне дослідження на носій муковісцидозу.