Допоміжна інсемінація
Допоміжна інсемінація є однією з форм лікування безпліддя й може бути проведена шляхом уведення підготовленої відповідним чином сперми в статеві шляхи жінки в період овуляції. Існує кілька варіантів проведення допоміжної інсемінації: піхвова, внутрішньошиєчна, внутрішньоматкова, внутрішньоутробна, внутрішньофолікулярна, внутрішньопорожнинна (у черевну порожнину), перфузія сперми в маткові труби.
Найпоширенішим варіантом допоміжної інсемінації в цей час є внутрішньоматкова інсемінація. Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) є однією з форм лікування безпліддя й може бути проведена шляхом уведення підготовленої відповідним чином сперми в порожнину матки в період овуляції.
Процедура може виконуватися як у природному менструальному циклі, так і з застосуванням індукторів суперовуляції.
При ВМІ донорською спермою застосовується тільки кріоконсервована сперма. Припустимо використання донорської сперми, отриманої з інших установ, що мають банк донорської сперми.
Дозволяється застосування тільки замороженої/розмороженої донорської сперми після одержання повторних (через 6 місяців після здачі сперми) негативних результатів аналізів на ВІЛ, сифіліс і гепатит. Застосування замороженої/розмороженої сперми дозволяє забезпечити:
- проведення заходів щодо профілактики передачі ВІЛ, сифілісу, гепатиту й ін. інфекцій;
- виключення можливості зустрічі донора й реципієнта.
Показання для проведення ВМІ спермою чоловіка:
З боку чоловіка:
- субфертильна сперма;
- еякуляторно-сексуальні розлади;
- ретроградна еякуляція;
- гіпоспадія;
- гіпоспермія (малий обсяг еякуляту);
- висока в'язкість насінної рідини;
- антиспермальні антитіла;
- кріоконсервована сперма;
- безуспішні спроби проведення інтрацервікальної інсемінації;
- стан після хіміотерапії або вазектомії.
З боку жінки:
- непояснене безпліддя;
- цервікальный фактор безпліддя;
- хронічний ендоцервіцит;
- маніпуляції на шийку матки в анамнезі (конізація, ампутація, каутеризація, діатермія, кріотерапія);
- антиспермальні антитіла;
- овуляторна дисфункція, що піддається терапії;
- алергія на насінну рідину;
- вагінізм.
Показання для проведення ВМІ спермою донора:
З боку чоловіка:
- безпліддя;
- еякуляторно-сексуальні розлади;
- несприятливий медико-генетичний прогноз.
З боку жінки:
- відсутність статевого партнера.
Протипоказання для проведення ВМІ:
З боку жінки:
- вік більше 40 років;
- соматичні й психічні захворювання, при яких протипоказана вагітність;
- вади розвитку й патологія матки, при яких неможливе виношування вагітності;
- пухлини й пухлиноподібні утворення яєчника;
- злоякісні новотвори будь-якої локалізації;
- патологія маткових труб;
- інфекція генітального тракту;
- кровотеча з статевих шляхів нез'ясованої етіології;
- оперативні втручання в порожнині малого таза в анамнезі;
- множинні невдалі спроби ВМІ (чотири й більше);
- синдром гіперстимуляції яєчників унаслідок лікування гонадотропінами в анамнезі;
- лютеїнізація фолікула, що не овулював, у двох послідовних циклах;
- гострі запальні захворювання будь-якої локалізації.
Можливі ускладнення при проведенні ВМІ:
- алергійні реакції, пов'язані із уведенням препаратів для стимуляції овуляції;
- шокоподібна реакція при введенні сперми в порожнину матки;
- підвищення тонусу матки;
- синдром гіперстимуляції яєчників;
- гостре запалення або загострення хронічного запалення органів жіночої статевої сфери;
- виникнення багатоплідної й/або ектопічної вагітностей.
Узагальнена ймовірність настання вагітності після однієї спроби інсемінації становить 12-15 %. Імовірність успіху інсемінації істотно залежить від низки прогностичних факторів: тривалості безпліддя, віку жінки, параметрів спермограми, показань, а також кількості попередніх спроб інсемінації.
Рекомендації
Рекомендується проводити не більше 3-4 спроб інсемінації. Це пов'язане з тим, що 87 % пацієнток, у яких вагітність настає в результаті інсемінації, вагітніють протягом перших 3-х циклів інсемінації. В інших жінок імовірність настання вагітності в ході подальших інсемінацій не перевищує 6 % на одну спробу. У той час як сумарний результат трьох перших циклів становить 39,2 %, ефективність 6 циклів не перевищує 48,5 %. Тому при неефективності 3-4 спроб інсемінації необхідно переходити до процедури іn vіtro.






