UA RU EN DE
Twitter

Допоміжна інсемінація

Допоміжна інсемінація є однією з форм лікування безпліддя й може бути проведена шляхом уведення підготовленої відповідним чином сперми в статеві шляхи жінки в період овуляції. Існує кілька варіантів проведення допоміжної інсемінації: піхвова, внутрішньошиєчна, внутрішньоматкова, внутрішньоутробна, внутрішньофолікулярна, внутрішньопорожнинна (у черевну порожнину), перфузія сперми в маткові труби.

Найпоширенішим варіантом допоміжної інсемінації в цей час є внутрішньоматкова інсемінація. Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ) є однією з форм лікування безпліддя й може бути проведена шляхом уведення підготовленої відповідним чином сперми в порожнину матки в період овуляції.

Процедура може виконуватися як у природному менструальному циклі, так і з застосуванням індукторів суперовуляції.

При ВМІ донорською спермою застосовується тільки кріоконсервована сперма. Припустимо використання донорської сперми, отриманої з інших установ, що мають банк донорської сперми.

Дозволяється застосування тільки замороженої/розмороженої донорської сперми після одержання повторних (через 6 місяців після здачі сперми) негативних результатів аналізів на ВІЛ, сифіліс і гепатит. Застосування замороженої/розмороженої сперми дозволяє забезпечити:

  • проведення заходів щодо профілактики передачі ВІЛ, сифілісу, гепатиту й ін. інфекцій;
  • виключення можливості зустрічі донора й реципієнта.

Показання для проведення ВМІ спермою чоловіка:

З боку чоловіка:

  • субфертильна сперма;
  • еякуляторно-сексуальні розлади;
  • ретроградна еякуляція;
  • гіпоспадія;
  • гіпоспермія (малий обсяг еякуляту);
  • висока в'язкість насінної рідини;
  • антиспермальні антитіла;
  • кріоконсервована сперма;
  • безуспішні спроби проведення інтрацервікальної інсемінації;
  • стан після хіміотерапії або вазектомії.

З боку жінки:

  • непояснене безпліддя;
  • цервікальный фактор безпліддя;
  • хронічний ендоцервіцит;
  • маніпуляції на шийку матки в анамнезі (конізація, ампутація, каутеризація, діатермія, кріотерапія);
  • антиспермальні антитіла;
  • овуляторна дисфункція, що піддається терапії;
  • алергія на насінну рідину;
  • вагінізм.

Показання для проведення ВМІ спермою донора:

З боку чоловіка:

  • безпліддя;
  • еякуляторно-сексуальні розлади;
  • несприятливий медико-генетичний прогноз.

З боку жінки:

  • відсутність статевого партнера.

Протипоказання для проведення ВМІ:

З боку жінки:

  • вік більше 40 років;
  • соматичні й психічні захворювання, при яких протипоказана вагітність;
  • вади розвитку й патологія матки, при яких неможливе виношування вагітності;
  • пухлини й пухлиноподібні утворення яєчника;
  • злоякісні новотвори будь-якої локалізації;
  • патологія маткових труб;
  • інфекція генітального тракту;
  • кровотеча з статевих шляхів нез'ясованої етіології;
  • оперативні втручання в порожнині малого таза в анамнезі;
  • множинні невдалі спроби ВМІ (чотири й більше);
  • синдром гіперстимуляції яєчників унаслідок лікування гонадотропінами в анамнезі;
  • лютеїнізація фолікула, що не овулював, у двох послідовних циклах;
  • гострі запальні захворювання будь-якої локалізації.

Можливі ускладнення при проведенні ВМІ:

  • алергійні реакції, пов'язані із уведенням препаратів для стимуляції овуляції;
  • шокоподібна реакція при введенні сперми в порожнину матки;
  • підвищення тонусу матки;
  • синдром гіперстимуляції яєчників;
  • гостре запалення або загострення хронічного запалення органів жіночої статевої сфери;
  • виникнення багатоплідної й/або ектопічної вагітностей.

Узагальнена ймовірність настання вагітності після однієї спроби інсемінації становить 12-15 %. Імовірність успіху інсемінації істотно залежить від низки прогностичних факторів: тривалості безпліддя, віку жінки, параметрів спермограми, показань, а також кількості попередніх спроб інсемінації.

Рекомендації

Рекомендується проводити не більше 3-4 спроб інсемінації. Це пов'язане з тим, що 87 % пацієнток, у яких вагітність настає в результаті інсемінації, вагітніють протягом перших 3-х циклів інсемінації. В інших жінок імовірність настання вагітності в ході подальших інсемінацій не перевищує 6 % на одну спробу. У той час як сумарний результат трьох перших циклів становить 39,2 %, ефективність 6 циклів не перевищує 48,5 %. Тому при неефективності 3-4 спроб інсемінації необхідно переходити до процедури іn vіtro.